-300x300.png "Устілки та вставки"){kind=icon}
Гіпс або наколінник
Ніхто із нас не застрахований від серйозних травм. Не можна бути впевненими, що ви ніколи не потрапите в аварію. Не можна гарантувати, що на тренуванні ваша координація рухів ніколи не дасть збою. Можна просто невдало впасти на вулиці, поспішаючи на роботу.
І отримати серйозну травму: надрив чи розрив зв'язок, пошкодження суглобової сумки, вивих, тріщину в кістці чи перелом – у таких випадках рекомендується іммобілізація (знерухомлення) ноги. Якщо ви потрапите до лікаря, який працює по-старому, він запропонує накласти гіпс. А якщо вам пощастить, з лікарем то він порекомендує знерухомлюючий наколінник - тутор (більше про види наколінників можна подивитися в нашій статті "Які бувають наколінники"). Давайте порівняємо ці методи, щоб підібрати для себе найкращий.
Комфорт
Гіпсова пов'язка важча за наколінник. А додаткова вага для пошкодженої ноги — це додаткова незручність.
Гіпс боїться вологи. Навіть вплив вологого повітря (якщо ви, наприклад, потрапили під дощ), може призвести до деформації гіпсової пов'язки. У ній складно прийняти душ або ванну: щоб убезпечити гіпс від намокання, потрібні додаткові водонепроникні пристрої.
Про гігієну ноги під гіпсом не йдеться, т.к. пов'язка незнімна. Наколінник (тутор) не боїться вологи, його можна періодично прати, догляд та гігієнічні процедури виконати дуже просто.
У гіпсі неможливо проводити фізіопроцедури, які могли б прискорити одужання. Тутор дає таку можливість.
У гіпсі складно простежити, наскільки правильно зростається кістка, адже він дуже погано пропускає рентгенівське проміння. Зробити знімок ноги, просто знявши наколінник, не важко. Це дуже полегшує контроль одужання.
Гіпс жорсткий, він натирає шкіру. У якісному наколіннику внутрішні поверхні та краї оброблені м'яким трикотажем, який захищає від натирання та приємний на дотик.
Адаптивність
Коли людина отримує травму, пошкоджена ділянка, як правило, швидко набрякає. Щоб накласти гіпс, потрібно почекати, доки набряк спаде, і в цей період пацієнту не можна ходити. Це не зручно. Деякі лікарі накладають гіпс прямо на набряклу ногу, і коли набряк спадає, пов'язка починає бовтатися на нозі.
Та й у правильно накладеному гіпсі через час м'язи знерухомленої ноги слабшають і зменшуються в обсязі, що призводить до тієї ж ситуації.
Наколінник має запас обсягу такі випадки. Він може накладатися на набряклий суглоб, дозволяючи пацієнту уникнути періоду, коли він прикутий до ліжка. Потім, коли набряк спадає, тутор просто регулюється ременями по нозі.
Ціна
Це, мабуть, єдиний параметр, яким гіпсова пов'язка виграє у наколінника. Гіпс дешевший.
Але він вимагає додаткових витрат: на пристрої, які бережуть його від намокання під час купання, на нове накладення, якщо пов'язка намокла, деформувалася і потрібно її замінити або якщо об'єм ноги сильно змінився, і гіпс став завдавати сильного дискомфорту. Не забуваємо про додаткові зовнішні препарати, які загоюють шкіру при натираннях. У результаті, можливо, різниця в ціні буде не такою вже й великою. А у зручності гіпс точно програє.
Цікаві факти
Перша гіпсова пов'язка була застосована в 1851 Матісеном - голландським лікарем-практиком. І накладалися ці пов'язки саме на ноги.
Під час першої світової війни наколінники, які застосовувалися під час травм ніг, виготовляли поранені солдати. Це було частиною їхньої відновлювальної програми – трудотерапією. Так вони відволікалися від депресивних думок, почувалися потрібними тим, кому ще гірше, і рухалися.
_Nero_AI_Image_Upscaler_Reconstruct-152x80.png "Pro Health Clinic")
-152x80.png "Подологическая практика")
-152x80.png "Флебология")
